Білоус Алла Василівна

Ваше питання доволі складне, тому даруйте за розлогу відповідь)

Зазвичай, потужний, але короткочасний стрес, призводить до обмеженого викиду у кров гормонів адреналіну та кортизолу з надниркових залоз, що має миттєві наслідки, такі як хвилювання та почервоніння обличчя.

Коли ж ми говоримо про наслідки саме хронічного стресу, то все набагато складніше. Патологічний процес запускається по вісі гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози, що є системою реакцією організму на стрес. Клінічна картина цього процесу вже складніша, різноманітніша та більш довготривала. Гормони стресу, що постійно виділяються надниркових залоз у кров, впливають і на стан шкіри. Клінічно це може бути свербіж або загострення багатьох хронічних захворювань, як наприклад, чергова поява висипань герпесу.

Які ж це гормони та як вони діють? Так само як і при короткочасному стресі, надниркові залози посилено виділяють кортизол, що часто називається головним гормоном стресу. Нажаль, довготривало підвищений рівень кортизолу не несе нам нічого позитивного. Серед небажаних наслідків його впливу: активізація окислювальних процесів, що призводять до підвищення чутливості і передчасного старіння шкіри, зниження місцевого імунітету шкіри та загострення наявних хронічних процесів (як, наприклад, екзема та псоріаз). З точки зору трихології, хронічний стрес спричиняє тимчасову форму витончення та втрати волосся, що називається телогеновою алопецією.

Перукарське ремесло і наука Трихологія, це справді дуже різні речі, і єдине що їх поєднує – це волосся. Перукарське мистецтво, як і косметологія, більше пов'язані з повсякденним доглядом та модою, тоді як клінічна трихологія – є діагностичною та терапевтичною дисципліною, що ґрунтується на медичних наукових знаннях. Єдина раціональна порада у Вашій ситуації нарешті звернутися по консультацію лікаря-трихолога.

Алопеція — це загальний термін, що означає втрату волосся. Проте, алопеції мають дуже багато варіантів та причин. І справді, дерматологи, зокрема трихологи, фахово займаються цією проблемою.

Багато (більшість) типів алопецій можна та потрібно лікувати. Проте деякі алопеції, нажаль, не піддаються лікуванню. І я вже вкотре повторюю, що чим раніше пацієнт звернеться до профільного фахівця, тим більшими є шанси на одужання!