Сонячний дерматит

Сонячний дерматит (фотодерматит) – запальне захворювання гладенької шкіри, що виникає під впливом ультрафіолетового випромінювання сонячних променів. Захворювання також відоме під назвами – сонячна алергія, фотодерматоз, сонячна кропив'янка. Супроводжується появою подразнення (гіперемії), набряку шкіри та висипки, що ззовні нагадує кропив’янку. За швидкістю розвитку клінічних проявів та глибиною морфологічних змін шкіри сонячний дерматит поділяють на гострий та хронічний.

Причини появи сонячного дерматиту

Ультрафіолет у помірних дозах корисний для здорового організму та не викликає проблем. Причиною розвитку фотодерматиту вважається надмірна інсоляція, тобто тривале перебування відкритих ділянок шкіри під впливом прямого або відбитого світла з високим вмістом ультрафіолетових променів. Несприятливими фізичними факторами є також сильний вітер, протяги, висока температура і надмірна вологість повітря.

В основі патогістологічних процесів при сонячному дерматиті лежать так звані імунологічні реакції вповільненого типу. Це означає, що запальній реакції шкіри передує так званий період сенсибілізації. Під час цього періоду організм немов би "навчається" алергічної реакції, і поступово стає все більш чутливим (сенсибілізованим) до подразнюючого агента – ультрафіолету. Сенсибілізація може тривати від кількох годин або днів, до кількох років.

Не рідко гіперчутлива реакція шкіри також може виникнути під впливом так званих фотосенсибілізаторів – речовин, що під впливом сонячного світла починають активно виробляти вільні радикали. Вони зв'язуються з білками організму та ушкоджують їх. Потім ці пошкоджені структури розпізнаються організмом як чужорідні білки і починається розвиток алергічної реакції. До фотосенсибілізаторів відносяться:

• деякі лікарські препарати для лікування вугрової хвороби (Акнетін, Роаккутан) та вітаміни групи А;
• використання косметичних засобів із вмістом мускусу, бензокаїну та деяких інших речовин;
• прийом протизаплідних таблеток із вмістом естрогену, антидепресантів зі звіробою, медикаметів з налідіксовою кислотою та ін.

Як проявляється сонячний дерматит?

У найбільш типових випадках захворювання починається гостро, через кілька діб після перебування під сонцем. Досить поширеною є ситуація, коли сонячна кропив'янка виникає другого тижня перебування на морському курорті. Ознаками гострого сонячного дерматиту є суцільний характер вогнищ на відкритих ділянках тіла та мономорфність (однорідність) висипів. Запалення проявляє себе у вигляді значного почервоніння шкіри, сильного свербіння чи печії у місцях висипки, та великою кількістю дрібних пухирців (везикул). У важких випадках можуть з'явитися пухирі та навіть ділянки некрозу.

Сонячний дерматит

Сонячний дерматит

Хронічна форма фотодерматиту характеризується насамперед помірною гіперемією, сухістю шкіри та лущенням. Тривала, проте не інтенсивна, дія ультрафіолету з роками призводить до потовщення верхнього шару шкіри та появи пігментних плям. У деяких випадках може спостерігатися навпаки витончення шкіри, втрата її еластичності та поява тріщин.

Як лікувати сонячний дерматит?

На першому етапі необхідно якнайшвидше припинити контакт етіологічного (причинного) фактора зі шкірою пацієнта. При незначних за площею та неважких формах фотодерматиту, використовується лише зовнішня протизапальна терапія. За наявності набряку та різкої гіперемії добре діють холодні примочки та спеціальні аерозольні засоби. У більш важких випадках лікар може призначити протизапальний крем із вмістом кортикостероїдів.