Видалення міліумів

Міліум (ретенційна кіста, білий вугор, просянка) – це щільне епідермальне утворення розміром від 0,5 до 2мм., що має чіткі межі та трохи піднімається над рівнем шкіри. На вигляд утвір нагадує невелике світло-жовте зернятко, звідки й походить його друга – метафорична назва «просянка». Діагностика міліумів не викликає труднощів, і відбувається на основі візуального огляду шкірних покровів.

Найчастіше міліуми з'являються на обличчі та у зонах із відносно тонкою шкірою. Зазвичай це щоки (область вилиць), періорбітальна зона (у тому числі на повіках), дещо рідше – лоб та підборіддя. На тілі міліуми практично не трапляються. Самостійна елімінація висипки є вкрай малоймовірною.

Висипання безболісне та не несе жодних ризиків для здоров'я, оскільки не має схильності до злоякісного перетворення та не "передається" іншим людям. Здебільшого пацієнти відчувають психологічний дискомфорт через те, що шкіра їх обличчя виглядає не зовсім естетично і здається їм та навколишнім недоглянутою.

Будова та види міліумів

Будова утвору досить проста. Це маленька капсула (кіста) всередині якої знаходиться комбінація шкірного сала (себуму) і кератину (омертвілого рогового шару епідермісу). Після появи, міліуми протягом тривалого часу залишаються без змін.

Міліуми часто називають білими вуграми або закритими комедонами. І справді, етіологія та механізм їх утворення майже такий самий, як і у комедонів (чорних точок) при вугровій хворобі, але є невелика відмінність. Вона полягає в тому, що у разі просянки, кератинізований себум закритий у капсулі і має вигляд "кульки", що знаходиться в товщі епідермісу. Справжній же комедон, не має жодної капсули, і у вигляді сально-кератинової "корки" знаходиться у відритій протоці сальної залози. Наявність захисної капсули у міліумів обмежує контакт їхнього вмісту з навколишніми тканинами, і таким чином зменшує їхню схильність до запалення.

Множинні міліуми на обличчі

Клінічно міліуми умовно можна поділити на первинні та вторинні.

Первинні міліуми з'являються спонтанно на тлі неушкодженої шкіри в будь-якому віці (у тому числі і в дитячому), та найчастіше пов'язані з особливостями шкіри. Помічено, що висипу більше схильні люди з жирним типом шкіри, але можуть зустрічатися також і на тлі нормальної або комбінованої шкіри. Утворенню міліумів зазвичай сприяє комбінація гіперпродукції шкірного сала та гіперкератозу епідермісу.

Вторинні ретенційні кісти можуть з'явитися в результаті надмірної інсоляції або травмування поверхні шкіри, наприклад, в результаті неправильно проведених косметологічних процедур.

Причини появи міліміумів

Грунтуючись на великій кількості спостережень, дерматологи вважають, що серед основних причин появи міліумів найбільш ймовірними є такі:

• спадкова схильність, у тому числі жирний тип шкіри та схильність до себореї;
• деякі гормональні порушення (гіперадрогенія), захворювання шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції, а також порушення обміну речовин у результаті яких у шкірі змінюються нормальні процеси виділення шкірного сала та ексфоліації кератиноцитів;
• неправильний догляд за шкірою, а також використання невідповідної чи неякісної косметики;
• неправильне харчування, газовані напої, дефіцит вітаміну А;
• частий або інтенсивний вплив на шкіру ультрафіолетових променів, що призводить до гіперкератинізації шкіри.

Лікування міліумів у клініці лікаря Бреннера

Як вже було сказано, мілеумний висип не проходить самостійно. Ми дуже не рекомендуємо намагатися самостійно видавлювати міліуми, тому що це швидше за все призведе до травми шкіри, але не до позбавлення від просянки. Більшість аптечних косметологічних засобів для домашнього догляду також є малоефективними.

В нашій Клініці ми використовуємо наступні методи лікування міліумів:

• кюретаж (механічне чищення);
• електрокоагуляція.

Поверхневі хімічні пілінги найчастіше використовуються як допоміжний метод та як профілактика висипки в майбутньому. Натуральні AHA-кислоти цих пілінгів мають кератолітичні властивості та застосовуються на початковому етапі лікування. Це дозволяє звільнити шкіру від надлишкової маси змертвілих кератиноцитів та щоб частково розблокувати міліуми. Після цього жирові кісти стають більш податливими для механічного видалення, а також покращується місцевий метаболізм очищеної шкіри.

Протипоказання до видалення міліумів

Протипоказання такі ж, як при проведенні механічної чистки обличчя. Це – екзема, демодекоз у стадії запалення, герпес, хронічні захворювання шкіри (псоріаз, лишай, аутоімунні хвороби), ГРВІ, гемофілія, кауголопатія, онкологічні захворювання, гепатит, ВІЛ. Також не рекомендується проводити процедуру після нещодавно перенесених тяжких захворювань та під час вагітності, лактації, місячних.

Ціна видалення міліумів у Клініці лікаря Бреннера, Київ, Лівобережна