Рак шкіри

Рак шкіри (лат: carcinoma cutaneum), карцинома шкіри – злоякісне новоутворення шкіри епітеліального походження. На даний час у світі різноманітні варіанти раку шкіри діагностують у більше ніж мільйона людей на рік. Карцинома шкіри займає третє місце серед найбільш поширених онкологічних патологій, після раку легенів та раку шлунка.

Незважаючи на те, що шкірні новоутворення відносно легко побачити, більшість пацієнтів звертаються до лікаря на пізніх та/або запущених стадіях захворювання. Ймовірно це відбувається через недостатню поінформованість про причини, симптоми і можливі наслідки на перший погляд "майже безвинних, але чомусь довго не загоюючих", невеличких виразок на шкірі, що можуть мати невиправні наслідки.

Як починається рак шкіри?

Враховуючи, що онкологічні захворювання шкіри є одними з найпоширеніших патологій шкіри, кожна людина повинна знати, як починається рак шкіри. Це дасть можливість своєчасно виявити проблему та звернутися за медичною допомогою.

Найбільш характерними загальними ознаками раку шкіри, що починається, можуть бути наступні явища:

• швидке зростання сверблячого або болючого ущільнення або вузлика під шкірою;
• виразка шкіри будь якого розміру;
• ранка, що довго не гоїться, розташована на носі, щоках, губах, лобі, вухах, шиї або на інших відкритих ділянках;
• підозріла зміна кольору, розміру або контуру вже наявної родимки;
• постійний свербіж, мокнуття та кровоточивість пігментного утворення.

Злоякісна пухлина, що починається, може розташовуватися абсолютно на будь-якій частині тіла, включаючи волосисту частину голови або слизові оболонки рота або носа. Проте, найімовірнішими місцями появи раку шкіри насамперед є відкриті ділянки шкіри.

Причини захворювання

Незважаючи на широке поширення та серйозну небезпеку карциноми шкіри, причини її виникнення досі вивчені мало. Існує ціла низка статистично обґрунтованих припущень про причини та фактори ризику виникнення злоякісних новоутворень шкіри. Найбільш ймовірними причинами від чого може бути рак шкіри вважаються:

• спадкова схильність (світла шкіра, рудий колір волосся);
• надмірна тривалість чи інтенсивність впливу ультрафіолетових променів або іонізуючого випромінювання на відкриті ділянки шкіри;
• імунодефіцитні стани або прийом препаратів, що пригнічують імунітет;
• наявність на шкірі хронічних дерматозів або множинних родимок;
• татуювання або рубці, що довго не гояться після видалення татуювань;
• вік старше 60 років.

Види карциноми шкіри

Коли мова заходить про рак шкіри, то багато хто має на увазі злоякісну меланому шкіри. Тим часом, меланома – справді найнебезпечніша форма з усіх карцином, але за поширеністю вона посідає лише третє місце. В даний час виділяють 4 класи карцином шкіри:

Базально-клітинна карцинома (лат: carcinoma basocellulare), базаліома, базально-клітинна епітеліома – злоякісне новоутворення шкіри, що походить з базальних клітин епітелію. По частоті базаліома займає перше (непочесне) місце серед усіх випадків раку шкіри, зустрічаючись у 75-80% випадків. Базаліома росте повільно, рідко проростає за межі шкіри та ще рідше метастазує у віддалені лімфовузли або внутрішні органи.

Плоскоклітинна карцинома (лат: carcinoma planocellulare), епідермоїдний рак, плоскоклітинна епітеліома, спіналіома – злоякісне новоутворення, що виникає з керитиноцитів шкіри та слизових оболонок. Зустрічається у 10-15% випадків. Ця форма раку шкіри найчастіше виникає на обличчі (або інших відкритих ділянках шкіри) і зазвичай має вигляд бляшки або виразки, що тривало не гояться. У практиці лікаря-дерматолога зустрічається близько 10 різних клінічних форм епідермоїдного раку, кожна з яких має окремі назви.

Меланома шкіри (лат. melanoma malignum), злоякісна меланома, меланокарцинома, меланоцитобластома – новоутворення шкіри зі злоякісним перебігом, що розвивається з меланоцитів, пігментних клітин, що виробляють меланін. За частотою меланома займає лише близько 5-10 % випадків (до 200.000 хворих на рік у світі) раку шкіри, але при цьому вона є найбільш небезпечною з усіх раків шкіри. Злоякісність та агресивність меланоми пов'язана з її високою схильністю до метастазування. П'ятирічне виживання хворих на меланому пацієнтів не перевищує 50%, і це, як для сучасного рівня медицини, – дуже поганий показник. Меланома найчастіше розвивається з невусів (родинок).

І нарешті, остання (четверта), і на щастя така, що досить рідко (менше 1.5% випадків) зустрічається, форма - аденокарцинома шкіри (лат. adenocarcinoma cutaneum). Цей вид злоякісної пухлини походить із сальних та потових залоз.

Базально-клітинна карцинома

Плоскоклітинна карцинома

Меланома шкіри

Стадії розвитку злоякісних пухлин

Злоякісні пухлини шкіри, як і більшість інших онкологічних захворювань, має 4 стадії:

• 1-ша стадія. Розмір пухлини як правило не перевищує 4-14 мм. Глибина ураження обмежена епідермісом. Утворення безболісне та рухливе. Ефективність лікування на цьому етапі близько 90-100%;
• 2-я стадія. Розмір пухлини понад 10-20 мм. Новоутворення проростає в дерму, тому його рухливість частково обмежена. Суб'єктивно відзначається свербіж, іноді біль. Можуть бути збільшені найближчі до пухлини лімфовузли, але метастазів ще немає. Прогноз умовно сприятливий – п'ятирічний показник виживання понад 50%;
• 3-тя стадія. Пухлина проростає в навколишні підшкірні тканини і стає майже нерухомою. Дуже часто, поверхня пухлини виглядає як кровоточива виразка, що стає сверблячою чи болючою. Пацієнти можуть втрачати вагу, відчувають слабкість, температура тіла іноді підвищується до 38 градусів. Частинки пухлини по лімфатичним протокам потрапляють у віддалені лімфовузли, які збільшуються у розмірах, тобто з'являються перші метастази. Прогноз умовно несприятливий – п'ятирічний показник виживання менше 30%;
• 4-та стадія. Пухлина, крізь шкіру та підшкірну клітковину, проростає у сусідні тканини, тому утворення стає повністю нерухомим. Поверхня шкірної рани має великі розміри, вкривається виразками, видає смердючий запах, болить та кровоточить. Метастази пухлини проникають у внутрішні органи, найчастіше у легені, печінку та у віддалені ділянки шкіри. Пацієнти відчувають виражену слабкість, зниження апетиту, озноби, значно втрачають у вазі. Прогноз несприятливий – п'ятирічний показник виживання не більше 10%.

Діагностика раку шкіри

Найважливіша роль у ранній діагностиці онкологічних проблем шкіри, як і будь-якого іншого дерматологічного захворювання, відводиться самодіагностиці. Для цього, з частотою хоча б один раз на місяць, потрібно уважно оглядати всю поверхню своєї шкіри. Мета самоогляду – помітити появу підозрілих новоутворень та відстежити зміни форми або забарвлення родимок. Для спини, сідниць, задньої поверхні стегон можна використовувати дзеркала або попросити допомоги у рідних.

Діагностикою всіх видів раку шкіри в умовах клініки займається лікар дерматолог, дермато-онколог чи хірург-онколог. Клінічна діагностика пухлин заснована на з'ясуванні характерних симптомів, фізикальному дослідженні та використанні ряду спеціальних діагностичних методів. До останніх відноситься епілюмінесцентна дерматоскопія, мазки-відбитки та зіскріби з пухлини, а також діагностична біопсія. Наша клініка обладнана найбільш досконалим у світі діагностичним інструментом – цифровим електронним дерматоскопом німецької компанії Fotofinder з програмним забезпеченням, що використовує технологію штучного інтелекту.

Лікування раку шкіри

Найважливіше, і це потрібно знати кожному, що встановлений діагноз онкологічного захворювання шкіри – зовсім не вирок! Результат та ціна лікування раку шкіри безпосередньо залежить від виду карциноми, його розміру та клінічної стадії хвороби. Якщо пацієнт звертається до клініки на ранніх стадіях, то прогноз дуже сприятливий – повне одужання настає більш ніж у 90% випадків.

На даний час в арсеналі ефективних методів лікування злоякісних новоутворень шкіри є такі методики:

• медикаментозне лікування за допомогою спеціальних препаратів, що приймаються всередину або наносяться поверхнево;
• хірургічне висічення з обов'язковим гістологічним контролем видаленого фрагмента, особливо країв висіченої тканини;
• променева терапія може застосовуватися як самостійна методика, так і вкупі з хірургічним або електрохірургічним висіченням;
• фотодинамічна терапія та лазерна деструкція пухлин;
• кріодеструкція за допомогою різних джерел низьких температур.

Пацієнти, які успішно пройшли курс лікування від раку шкіри, незважаючи на відмінний результат, у майбутньому все одно повинні будуть постійно самостійно контролювати свій стан, і не рідше ніж раз на пів року проходити профілактичний (диспансерний) огляд у свого лікаря-дерматолога.

Вартість діагностики родимок та новоутворень шкіри з консультацією лікаря-дерматоонколога, а також проведення дерматоскопічного дослідження у місті Києві (ст. метро Лівобережна)