Догляд за операційною раною після малої електрохірургічної операції

Що таке мала елекрохірургічна операція?

Малі електрохірургічні операції, що проводяться у клініці лікаря Бреннера – радіохвильове видалення та діатермокоагуляція, являють собою методи видалення патологічних утворень шкіри з використанням високочастотного електроструму. Вони дозволяють безкровно розсікати шкіру та видаляти патологічні утвори.

Операційна рана – це травма шкіри, що виникла в наслідок електрохірургічного лікування або внаслідок хірургічної обробки рани. Операційну рану в кінці втручання, закривають пов'язкою або стерильним пластиром, і вона повинна залишатися закритою для довкілля якнайменше протягом 24-48 годин.

Чого не можна робити після операції?

Існує ймовірність, що не до кінця загоєна рана на шкірі може травмуватися, чи навіть розкритися, що призведе до подовження терміну одужання. Тому необхідно уникати натирання рани та натискання на неї.

З цієї ж причини, особливо коли післяопераційна рана розміщена на рухомих поверхнях, її потрібно тримати вільною від зайвого напруження.

У перші 2 тижні варто запобігати фізичних навантажень, підйому важких предметів тощо. Ходити у лазню, приймати ванну та купатися у басейні чи природних водоймах дозволяється тільки після остаточного загоєння ран(и)!

Домашній догляд за післяопераційною ранкою.

При домашньому догляді операційна рана вимагає дотримання правил гігієни та спокою. Необхідно тримати рану чистою та, по можливості закритою до того часу, поки поверхня рани залишається вологою. Накладену на рану пов'язку (стерильний пластир) можна міняти, якщо через неї проникла кров або якщо пов'язка забруднилася чи намокла. При заміні, на рану накладають новий стерильний пластир або пов'язку таким чином, щоб її клейка частина приклеїлася до здорової шкіри, а пов'язка або тампон на пластирі знаходилися безпосередньо на рані. Не варто змінювати ранову пов'язку без необхідності!

Для самостійного медикаментозного лікування/догляду за раною потрібно знати, що воно буде різним упродовж процесу загоєння. Виділяють 3 послідовних та безперервних фази загоєння операційної рани.

Приведена нижче тривалість кожної фази є індивідуальною, оскільки вона залежить від глибини та об'єму втручання, а також від регенераторних спроможностей організму:

• запальна (судинна), триває перші 1-3 дні;
• регенераційна (відновлювальна), з 2-го по 8-10 день;
• епітелізаційна (заповнення дефекту шкіри), орієнтовно з 8-го по 15 день.

У запальній фазі загоєння, у перші 3 доби дозволяється обробка рани водорозчинними антисептиками такими як Бетадин, Хлоргексидин, Декасан. У фазі регенерації, починаючи з 3-ї доби, застосовуються гіперосмолярні водорозчинні мазі такі як Бетадинова мазь, Офлокаїн, Мірамістин, Діоксизоль, Левомеколь, Левосин. У фазі епітелізації, коли певерхня рани вже буде повністю сухою, застосовуються препарати, що стимулюють відновлення тканин: Пантестин, Метилурацил, Солкосерил, Бепантен. Якщо епітелізація рани відбувається на відкритій ділянці тіла, то необхідно протягом місяця використовувати фотозахист, накшталт крему з високим вмістом SPF, краще не менше ніж 30-50 од. (наприклад, Bioderma).

Коли потрібно зв'язатися з лікарем?

У лікарській практиці, хоч і рідко, але трапляються випадки, коли "щось пішло не так". Такими неприємними явищами можуть бути:

• місцеве стійке почервоніння, набряк чи біль;
• не звичайне збільшення кількості рідкого, кровавого чи гнійного виділення з рани;
• загальна слабкість чи підйом температури вище 37,5*С;
• значно довший, ніж очікувалося, період загоєння.

Потрібно також мати на увазі, що навіть після повного загоєння, поверхня шкіри на місці видалення може залишатися досить чутливою. Тому намагайтеся запобігати її натирання тісною одежею та обмежуйте контакт із речами виготовленими із вовняних чи синтетичних тканин.