Стафілодермія

Стафілодермія – група піодермій бактеріального походження, викликаних бактеріями стафілокока. Більшість стрептодермій характеризується розвитком запального процесу переважно у придатках шкіри – волосяних фолікулах, сальних та потових залозах. Саме тому зазвичай у центрі гнійничка (пустули) розташовується або волосинка, або устя (отвір) сальної чи потової залози.

Симптоматика захворювання залежить від форми та локалізації ураження, а також від реакції організму на патогенні мікроорганізми та вироблені ними токсини. У практиці лікаря дерматовенеролога найчастіше зустрічаються наступні форми стафілококових уражень: остиофолликулит, фолікуліт, фурункул, карбункул, гідраденіт, стафілококовий сикоз.

Діагноз ставиться на основі анамнезу (опитування), візуального огляду (у тому числі з використанням дерматоскопа) та мікробіологічного дослідження гнійного матеріалу. При необхідності додатково можуть бути призначені загальний аналіз крові або інші дослідження.

Поширеність та причини появи стафілодермій

Стафілококові ураження знаходяться на першому місці серед усіх захворювань шкіри. У розвинених країнах це близько 20-25%, а в так званих регіонах, що розвиваються, частотність піодермій досягає 70% від загального числа дерматозів. Причина такого поширення криється у повсюдній наявності великої кількості стафілококів – повітрі, побутових предметах, на виробництві. Спровокувати розвиток захворювання може зниження імунітету або перенесення патогенних мікроорганізмів з іншого гнійного запалення на "підготовлені" ділянки шкіри.

Більшість дерматитів, пов'язаних із стафілококовою інфекцією зазвичай проявляються у вигляді гнійно-запального процесу шкіри. Патологія має велике поширення серед дорослих та дітей, і найчастіше виникають на тлі незначних (неглибоких) подразнень шкіри – мікротравм від гоління, тертя, мацерації через підвищену пітливість. Також до числа поширених факторів, що провокують стафілодермії, входять:

• забруднення шкіри нафтопродуктами (бензин, дизельне паливо, мастила та різні технічні рідини);
• пилові частинки (цемент, вугілля);
• мікротравми (укуси комах, розчіси, уколи);
• загальні переохолодження та перегрів організму.

Вродженого імунітету проти стафілодермії не існує, але в процесі захворювання може виникати тимчасовий нестійкий інфекційний імунітет.

Класифікація стафілококових уражень шкіри

Незважаючи на спільний мікроорганізм, що викликає захворювання, клінічна картина різних видів стафілодермії може мати досить суттєві відмінності, тому захворювання часто можна визначити виключно за одними симптомами.

Виділяють такі клініко-морфологічні форми – глибоку, поверхневу та дитячу.

Глибока форма має на увазі розвиток карбуркулів, фурункулів, стафілококового гідраденіту.

Поверхнева форма включає різновиди фолікуліту (глибокий і поверхневий), остиофоллікуліт, вульгарний сікоз. Остання форма зустрічається майже виключно у чоловіків.

Серед дітей найпоширенішою є епідемічна пухирчатка новонароджених. Найчастіше інфекція потрапляє в дитячий організм від дорослих, відрізняється високою контагіозністю, та як правило носить характер епідемічного спалаху. Джерелом інфекції здебільшого є медичний персонал, що хворіє на ангіну чи піодермії. Рідше зараження може відбутися через родові шляхи матері або за наявності госпітальної інфекції у пологовому будинку чи яслах. У деяких випадках немовлята заражаються через первинний імунодефіцит.

Глибокий фолікуліт

Фурункул на нозі

Вульгарный сікоз

Лікування стафілодермії

Для лікування поверхневої форми стафілодермії застосовуються зовнішні протимікробні препарати, антисептики, мазі, у складі яких є барвники чи антибіотики. Якщо захворювання переходить у хронічну форму (вульгарний сикоз) лікування включає застосування ультрафіолетового опромінення та інших фізіотерапевтичних маніпуляцій.

Глибокі форми стафілодермії лікуються за допомогою системного застосування антибіотиків, кортикостероїдних препаратів та вітамінів групи В. Також під час терапії особлива увага приділяється лікуванню загальних супутніх захворювань організму (наприклад, цукрового діабету, імунодефіциту).