Бактеріальні захворювання шкіри - піодермії

Піодермії — це гнійничкові запальні захворювання, що викликані бактеріальним ураженням шкіри деякими патогенними мікроорганізмами, переважно стафілококами та стрептококами.

Стафілококи частіше інфікують волосяні фолікули, а стрептококи паразитують в основному на гладкій шкірі. Для цих видів бактерій існує загальна об'єднуюча назва — піококи, або піогенні бактерії (від лат. piogenic - утворюючі гнійники).

Речовини, які виділяють піококи, агресивно розчиняють оточуючі інфекційне вогнище тканини, і вони токсичні для всього організму. З часом, на тлі існуючих бактеріальних уражень шкіри, можуть розвинутися алергічні реакції, як місцеві так і генералізовані.

Чому виникають бактеріальні захворювання шкіри?

Піодермії відносяться до найбільш поширених дерматозів. Навіть в економічно розвинених країнах бактеріальні інфекції шкіри складають до 35-40% від загальної дерматологічної патології, а у менш економічно розвинених регіонах, захворюваність впевнено перевищує 60%.

Гідраденіт

Фолікуліт

Стрептодермія

Розмноженню патогенних мікроорганізмів при нормальних умовах протидіє цілий ряд факторів: кисле середовище епідермісу, секрет шкірних сальних і потових залоз, а також ферментативна активність залоз шкіри. Ці речовини (середовища) утворюють захисну плівку і підтримують бар'єрну функцію шкіри.

Проти піококових уражень не існує вродженого місцевого імунітету, але за умови більш-менш стабільного стану здоров'я, організм поступового виробляє нестійкий інфекційний імунітет. Такі фактори, як важка праця, недолік гігієни, низькокалорійна їжа, гіповітаміноз, тривалі хронічні захворювання, нервове виснаження, цукровий діабет, наркоманія, імунодефіцитні стани тощо, — безумовно підвищують ризик розвитку піодермій

Діагностика та лікування піодермій

При появі на шкірі гнійничкових висипань треба відразу звернутися до дерматовенеролога. Діагностика передбачає дерматоскопічне обстеження шкіри, проведення бактеріологічного посіву та загального аналізу крові. При наявності внутрішніх захворювань та у тяжких випадках лікар може назначити консультацію профільного спеціаліста та додаткові лабораторні дослідження.

Вибір терапії залежить від форми і тяжкості бактеріального захворювання шкіри. Лікування повинно бути направлено не тільки на позбавлення від симптомів, але й від першопричини хвороби. Частіше за все терапія передбачає використання антисептичних розчинів, протизапальних та антибактеріальних препаратів, ранозагоювальних та кортикостероїдних мазей. У деяких випадках призначаються вітаміни, антибіотики, імуномодулятори.